Цькування онлайн, як реагувати?

Опубліковано 21 листопада 2019

Із поширенням і постійною присутністю смартфонів та соцмереж у нашому повсякденні цькування онлайн тепер посідає справжнє, особливо тривожне місце в довгому переліку вад, що псують нашу присутність у Вебі.

Мені й на думку не спадає казати вам, що інтернет це лише місце розпусти, яке знищить усе людство, ні, ще ні, інтернет справді приносить чудові речі, це незаперечно. Натомість це справді важлива опора для розвитку ненависті й гігантська лупа над жорстокою поведінкою деяких осіб, які часом навіть не усвідомлюють жорстокості й потворності висловлювань, якими вони без міри кидаються на адресу своїх опонентів.

Явище зачіпає всіх, підлітків, звісно, часто погано озброєних, аби витримати цькування, якого зазнають, а також меншини, публічних осіб, активістів і, загалом, будь-кого, хто наважується мати публічну активність у соцмережах.

Перед лицем цього дещо організовується, закони змінюються чи посилюються, зокрема завдяки Марлен Шіаппа, яка працює над цією темою (іноді незграбно, адже вона, схоже, не має особливих проблем сама підживлювати цькування жінок у хустках, але це інша тема, яку я, можливо, порушу іншим разом).

Словом. Цькування онлайн уже тут, воно масштабне, воно набуває численних форм, і воно не чекатиме нових законів, щоб нищити людей, тож треба вже сьогодні мати правильну поведінку й ключі, аби від нього захиститися. Спробуймо допомогти цими кількома рядками.

Не остерігатися?

Дехто даватиме вам поради, щоб уникати цькування. Теми, яких не варто порушувати, мережі, яких варто уникати, поведінка, що може вас захистити. Але ні! Ви не маєте нічого уникати. Байдуже, що ви хочете сказати, показати, обстоювати. Ви маєте право бути тим, хто ви є, думати й боротися за свої справи, змагатися, тут і всюди, немає жодної причини, щоб саме вам доводилося ховатися чи обмежувати себе у висловлюваннях і боротьбі.

Цькування онлайн, як і вуличне цькування, не варто долати, змушуючи людей почуватися винними за те, ким вони є. Винні саме цькувальники, тролі, зграї. Ніколи ви.

Так, але тоді як захиститися?

Захищаємося кількома способами:

– Намагаємося бути в оточенні, не бути самотнім у своїй боротьбі, ділитися своїми страхами й тривогами перед ворожими сторонніми особами, ділячись поганими моментами, розмовляючи з близькими, цифровими чи ні. У будь-якому разі не лишаємося наодинці з цькуванням і спілкуємося.

– Робимо скріншоти, архівуємо абсолютно все, що прилітає, образи, погрози, занотовуємо час, імена акаунтів чи осіб, які вас ображають, паплюжать, наклепують.

– Заархівувавши, приховуємо й блокуємо найжорстокіших тролів, іноді це забирає час, але не вагаємося діяти рішуче, нічого не спускаємо, навіть початку словесного насильства.

– Не відповідаємо, не намагаємося захищатися! Залежно від випадку можна за потреби уточнити думку, джерело, щоб заспокоїти сумління й пояснити висловлювання, але немає сенсу підживлювати тролів і намагатися відбиватися годинами. Ваше мовчання буде вашим найкращим захистом у більшості випадків.

– Робимо свої акаунти приватними, принаймні тимчасово, якщо погано зносимо тиск, це вбереже вас від частини цькування, зокрема від приватних повідомлень (DM), яких ви більше не отримуватимете.

– Уникаємо видаляти свої висловлювання, крім, звісно, випадків, коли ви про них шкодуєте чи не готові за них відповідати з особистих причин. Але видаляючи, ви можете знову запустити машину цькування з тролями, які зробили скріншоти ваших висловлювань/фото, і цькування ризикує набути іншої форми, у якій вас уже не так згадуватимуть, яку ви, можливо, більше не бачитимете, але яка через це ризикує стати ще лютішою.

Чи подаємо заяву?

Це вирішувати вам. Правильна відповідь так. Але якщо це вас лякає, здається надто складним, а цькування, якого ви зазнаєте, здається вам подоланним і минущим, ніхто вас не докорятиме за те, що ви не подали заяву. Цілком можна обрати позицію очікування.

Натомість якщо ви відчуваєте якийсь страх, якщо отримуєте фізичні погрози, якщо люди розголошують про вас приватні речі, фото, вашу адресу, інформацію або, загалом, якщо все це здається вам некерованим. Так, ви, звісно, подаєте заяву! Ідіть у супроводі, якщо це вас непокоїть.

Закон сьогодні досить чіткий, цькуванням є будь-яка поведінка, метою якої є погіршити ваше фізичне здоров'я чи, ширше, вашу психічну рівновагу. Це широке визначення, і на краще. Принизливі чи образливі висловлювання, які повторюються, на будь-якому інтернет-носії (соцмережі, блоги, форум тощо), є правопорушенням, за яке передбачено кримінальні санкції. Навіть якщо висловлювання приватні.

Покарання суворі, а якщо точніше:

Якщо цькувальник повнолітній, йому загрожує покарання у вигляді двох років ув'язнення й штрафу 30 000 євро. Якщо жертві менш ніж 15 років, санкції можуть сягати 3 років ув'язнення й штрафу 45 000 євро.

Якщо цькувальник неповнолітній старший за 13 років, а його жертві понад 15 років, йому загрожує рік ув'язнення й 7500 євро штрафу. Якщо його жертві менш ніж 15 років, покарання підвищується до 18 місяців.

Якщо цькувальник неповнолітній молодший за 13 років, суддя у справах дітей може вжити санкцій виховного характеру.

А конкретно, заява?

Якщо ви вирішили подати заяву, вам треба звернутися до комісаріату чи жандармерії, щоб подати заяву.

Візьміть із собою всі свої докази, за можливості роздруковані. Якщо ви не знаєте імені свого цькувальника, подавайте заяву проти невідомої особи. Ви маєте бути в супроводі батьків чи законних опікунів, якщо ви неповнолітній, і на краще, важливо їх залучити й поговорити з ними в такому випадку.

Нагадуємо востаннє: якщо ви жертва цькування, ви не маєте лишатися наодинці, у жодному разі. А головне, добре запам'ятайте, що ви ні в чому не винні. Ви жертва, і у вас є права.

Авторство фото: DR

Автор: Paingout