Вулиця Верден
Опубліковано 17 червня 2021
Чесно кажучи, я пишу цю статтю, щоб лишити слід того божевілля, яке ми пережили, живучи на «вулиці Верден» у Монпельє впродовж кількох років.
Ця вулиця справді добре відповідає своїй назві. Розташована між вокзалом Монпельє і славнозвісною площею Комеді, вона іноді нагадує маленьке поле битви, яке змушує монпельєнців закочувати очі, коли їм кажуть «я живу на вулиці Верден».
Коли я повернувся до Монпельє п'ять років тому, це була перша квартира, яку я оглянув, вона була гарна, величезна, світла, усе, щоб сподобатися, за прийнятну ціну... справжня знахідка! Особливо після стількох років життя в Парижі зі стратосферною орендою. Я підписав договір одразу!
У день мого переїзду, коли я під'їжджав з повною меблів вантажівкою і після кількох делікатних маневрів посеред терас фаст-фудів, я опинився ніс до носа з бандою панків із собаками перед моїми дверима. Не біда, я любив собак, а маргінали мене не надто турбували.
Але це було до того. Це був знак...
Що таке вулиця Верден?
Вулиця Верден це коли одного ранку перед дверима твоєї квартири (на 3-му поверсі) двоє наркоманів з голками в руці, і ти не дуже розумієш, як з цим упоратися.
Вулиця Верден це коли ти мусиш втрутитися, щоб розборонити панка з собакою, який щойно вдарив свою супутницю, закривавлену, бо ніхто інший не хоче втручатися, а потім тобі самому погрожують, бо ти втрутився.
Вулиця Верден це крамниці й фаст-фуди, які місяцями роблять нелегальний ремонт, користуючись своїми болгарками щодня, навіть у неділю, навіть уночі, весь час. І не «одна» крамниця, ні, а майже всі.
Вулиця Верден це коли ти більше не викликаєш поліцію, бо поліція більше не приїжджає і буквально каже тобі по телефону, що ні, вони не приїдуть, навіть якщо молодики погрожують перехожим на вулиці або якщо явно п'яний чоловік гуляє там з членом навипуск.
Вулиця Верден це божевільні, які періодично вирішують щоночі сідати під твоїм вікном і горлати на все горло годинами. Без причини, просто щоб горлати.
Вулиця Верден це перехожі, які постійно б'ються, які лежать нокаутовані й закривавлені на землі, п'яні, хиткі, у повній алкогольній комі. Не раз від часу до часу, а майже щодня.
Вулиця Верден це студентські вечірки тричі на тиждень до пізньої ночі, які стають майже дрібницею порівняно з рештою.
Вулиця Верден це діти продавців кебабів, які горлають весь вечір, бо чекають там, на стільці, поки їхні батьки закінчать зміну.
Вулиця Верден це чвари з торговцями, які настільки не поважають свою вулицю, що кидають недопалки просто перед своїми крамницями.
Вулиця Верден це 20, 30, 40 велокур'єрів, які товпляться під твоїми вікнами в чеканні своїх замовлень, у пекельному галасі, бо їм більше не можна чекати на великій площі поруч.
Вулиця Верден це сотні скутерів, які влаштовують родео на твоїй вулиці щовечора, хоча це пішохідна вулиця.
Вулиця Верден це виявити, що «панки із собаками» постійно кривдять і б'ють своїх собак, і ти не можеш втрутитися.
І найгірше в усьому цьому усвідомлювати, що, мабуть, мешканці цієї вулиці не переживають і чверті того безладу, який терплять деякі жителі набагато бідніших кварталів... Тож почуваєшся трохи ніяково, скаржачись, і небезпідставно.
Тож ми спробуємо покинути вулицю Верден, гарної й великої квартири нам, напевно, бракуватиме, але наші ночі, можливо, будуть трохи спокійнішими.
Фото: DR
Автор: Paingout