Фотограф: Jan Saudek

Опубліковано 15 серпня 2026

Є один постер, який переїжджає зі мною з квартири в квартиру, скільки себе пам'ятаю. Це фотографія Jan Saudek. Я відкрив його для себе ще зовсім юним, на виставці в Парижі, і це був миттєвий удар, який залишився зі мною назавжди. Тож я нарешті берусь за те, що відкладав роками: серію статей про фотографів, яких люблю. І, звісно, починаю з нього.

Saudek народився у Празі 1935 року разом зі своїм братом-близнюком Kája. Мати чешка, батько єврей. Велика частина родини загинула в таборі Терезієнштадт, а обидва хлопчики зустріли кінець війни в дитячому таборі неподалік нинішнього польського кордону. Їм було по десять років. Його фотографії, мабуть, неможливо зрозуміти, не знаючи всього цього (я тоді прочитав пояснювальні таблички на виставці, тож мав повний контекст).

Після війни він став робітником друкарні, а свій перший фотоапарат отримав 1950 року, маленький Kodak Baby Brownie. Потім, 1963 року, йому до рук потрапив каталог The Family of Man, виставки Edward Steichen, і це стало поштовхом. Фотографія стане його життям. Комуністичний режим, зі свого боку, попри певну мистецьку відкритість, змушував його ховати велику частину своїх ню.

Майже вся його творчість народжувалась потай, у празькому підвалі, поки поліція нишпорила десь поруч. Декорації майже ніколи не змінюються. Облуплена стіна, вікно. А перед цією стіною проходять оголені тіла, пишні жінки, немовлята, старі люди, бажання, час, який робить свою справу. Потім він вручну розфарбовує свої чорно-білі відбитки, один за одним, і саме це надає його знімкам того вигляду старої еротичної листівки, який упізнаєш одразу.

Захід із його свободами нарешті помітив його наприкінці 70-х, перша книжка англійською вийшла 1983 року, і ось він уже найвідоміший чеський фотограф у світі. Його близнюк Kája, легенда місцевого коміксу, помер 2015 року. Jan і досі з нами у свої 91 і досі виставляється.

Тож так, це можна вважати кітчем, чимось тривожним, надто відвертим, і я цілком розумію тих, хто закриває книжку. Я ж іноді знаходжу в одному кадрі й ніжність, і жорстокість, ціле життя від народження до занепаду, без обману й без моралізаторства. Жодна інша фотографія не справляє на мене такого враження.

Якщо у вас є ідеї фотографів, яких мені варто відкрити, не забудьте приєднатися до групи в Telegram, вона й для цього теж!