Як вижити в Twitter?

Опубліковано 8 листопада 2020

Є три можливі позиції щодо Twitter:

• Перша можлива позиція, це боятися його й не потикатися туди, що, чесно кажучи, від самого початку найкраще, що можна зробити.

• Друга, це бути допитливим, уже спробувати й швидко облишити перед потоком негативу, цифрових сварок, расизму й сексизму, що щодня заполоняють цю мережу.

• Нарешті третя можливість, це що ви Воїн, завжди на зв'язку, який виживає серед фейкових новин та образ, наче маска FFP2 проти лютого ковідника.

Четвертого варіанту насправді не існує… Знаєте тих людей, які в «спокійному й розслабленому» Twitter: це брехня. Не існує затишної й доброзичливої бульбашки Twitter! Навіть якщо ви стежите лише за акаунтами любителів рослин і кошенят, зрештою вам прилетить якась халепа в обличчя, повірте.

То що ж робити, якщо все ж хочеться проводити там трохи часу?

Що ж, застосовуємо кілька правил, які я перелічу нижче. Повірте, це може допомогти!

• Намагаємося стежити за небагатьма акаунтами.

Це, мабуть, найважливіша порада. Намагайтеся стежити менш ніж за 50 людьми, максимум за 100, понад це вже справжня дурня, і це швидко стає нестравною кашею. Те, що вам трапився хороший твіт чи хороший жарт від незнайомого акаунта, не означає, що ви маєте одразу на нього підписатися. Або ж постежте за ним кілька днів і не забудьте відписатися, якщо зрештою він мало цікавий.

У будь-якому разі менше підписок = менше потенційного сміття.

• Не вагаємося відписуватися.

Щойно акаунт стає менш цікавим чи неактивним, ми перестаємо за ним стежити, і крапка. Твіттеряни не покемони, яких колекціонують!

• Стежте радше за людьми, яких ви вже зустрічали наживо.

Як і у Facebook, це вбереже вас від сварок з абсолютними незнайомцями. Тим паче, коли хтось із ваших близьких контактів ляпне дурницю, у вас трохи більше контексту, його підґрунтя, його ідеї, і це вбереже вас від зайвих поривів.

• Не стежимо за тривожними акаунтами.

Зазвичай уникаємо новинних акаунтів, що займаються сенсаційністю, чи тривожних політичних постатей. Віддаємо перевагу акаунтам надійних та аполітичних медіа й виключаємо надто заангажовані акаунти чи ті, що мають погану репутацію.

• Лишаємося приватними, якщо ми вразливі.

Якщо ви багато пишете, але трохи боїтеся, що вам псуватимуть настрій, зробіть свій акаунт приватним, це вбереже ваші твіти від того, щоб потрапити не в ті руки після невдалого ретвіту.

• Віддаємо перевагу анонімності.

Особливо якщо у вас чутлива робота. Публікувати під власним іменем не дуже цікаво, крім, звісно, випадків, коли це корисно для роботи, але тоді стежте за тим, що ви розповідаєте!

• Думаємо 3 хвилини, перш ніж висловити свою думку.

Я дещо про це знаю, з часом я думаю, що 90% моїх твітів не мають ЖОДНОЇ цінності. То навіщо ризикувати, твітячи непотрібне. Та й, чесно, всім трохи начхати на вашу наукову думку про поширення Covid, коли ви закінчили гуманітарний ліцей.

• Уникаємо спілкування з акаунтами, за якими не стежимо.

Та й так, бо коли ви геть не знаєте людину, яка вам відповідає, коли у вас нуль контексту й жодної інформації про неї, це, чесно кажучи, дуже слизьке поле, яке може обернутися дуже кепсько. Принаймні перш ніж відповідати, зайдіть подивитися стрічку людини, і якщо це жахливий нацист, не марнуйте часу й одразу її блокуйте (ми до цього ще повернемося).

• Не ретвітимо статтю, у якій прочитали лише заголовок.

Якщо ви так робите, то ви бовдур, вибачте.

• Не ретвітимо незнайомий акаунт.

Повертаємося до прикладу трохи вище. Якщо якийсь акаунт твітить «обожнюю кошенят», ви його ретвітите, а піднявшись стрічкою, з'ясовується, що це активіст-зоофіл, ви самі матимете вигляд збоченця!

• Регулярно видаляємо свої давні твіти.

Бо якщо одного дня хтось шукатиме з вами сварки, він не завагається пошукати, що ви могли розповідати 8 років тому й геть забули. Особисто я тепер лишаю онлайн хіба що днів тридцять давніх твітів.

• Не цитуємо твіти людей, щоб принизити чи зачепити їх.

Це мені нав'язала моя супутниця, і вона має рацію. Ми не згодні з кимось? Немає сенсу його принижувати. А якщо його твіт це капость, навіщо показувати його всім? Навпаки, це дає йому видимість. Тож якщо ви справді хочете йому відповісти, ну то відповідайте, але не згадуйте його.

• Не беремо участі в цькуваннях.

Бо цькування онлайн це лихо. Якщо серед ваших підписок є люди, які беруть участь у цькуваннях, ну то перестаньте за ними стежити й заблокуйте їх, бо це означає, що вони ніколи не завагаються цькувати й вас самих.

• Обмежуємо свій час на зв'язку.

Так, бо залежність від Twitter, певно, забирає у вас стільки ж років життя, як і крек, повірте.

• Визнаємо свої помилки.

Так, я знаю, що це складно, але якщо ви ляпнули велику дурницю й усвідомлюєте це, визнайте! Це вас не вб'є, повірте.

• Наводимо свої джерела.

Хочете похизуватися своєю обізнаністю? Чому б і ні, але якщо ви кидаєтеся якимись туманними даними чи цифрами, наводьте також свої джерела! Це вбереже вас від того, щоб мати вигляд генератора фейкової інформації.

• Розслабляємося.

Не ображаємо людей, не наклепуємо на них, уникаємо грубощів, не заводимося, дихаємо (тобто повна протилежність мені).

• Блокуємо не вагаючись.

Чесно, якщо якийсь акаунт вас дратує, навіть якщо він до вас не звертався, ми його блокуємо ОДРАЗУ! Новинний сайт вас напружує? Блокуйте його! Політик? Так само? Незнайомець відповідає вам казна-що? БЛОКУУУЙТЕ, навіть не відповідаючи. Ви також можете превентивно блокувати людей, які вам не подобаються, навіть якщо у вас не було з ними жодної взаємодії в Twitter.

ОСЬ ТАК. Напевно, є ще купа інших речей, щоб оздоровити свій Twitter, якщо у вас є ідеї, коментарі відкриті!

Авторство фото: DR

Автор: Paingout